ПІСНІ ВЕСНЯНОЇ ПОРИ

В ІМЕНІ СВОГО НАРОДУ

Як ти вже знаєш із початкової школи, справжнє ім’я Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач. Їй дуже пощастило з сім’єю, в якій народилась: мати Ольга Косач була письменницею, яку знали під псевдонімом Олена Пчілка. Слово «пчілка» справді дуже яскраво змальовувало характер, талант і працелюбність цієї незвичайної жінки. Вона виховала п’ятеро дітей і всім дала добру освіту. Майбутня Леся Українка вивчала історію, культуру, звичаї рідного краю, була обізнана, як ніхто в нашій літературі, зі світовою історією, літературою, культурою. А в цьому їй допомогло знання одинадцяти іноземних мов! Сьогодні важко уявити собі, як цього досягти — навіть при можливостях інтернету.

А тоді в малої Лариси було лише велике бажання вчитися, творити, розкривати усі віконечка у незнані світи.

Вона була талановитою в усьому: читати почала в чотирирічному віці, вишивати — у шестирічному, а в дев’ять років написала дуже зрілий вірш «Надія».

Її часто називають дочкою Прометея: цей легендарний герой грецьких міфів подарував людям вогонь. А Леся, назвавши себе іменем свого народу, принесла йому у своїх творах велику силу слова, що будить волю і гартує дух людини. Прометей за своє служіння людям був прикутий до скелі. Лесю Українку вже у десятирічному віці скувала, як Прометея, важка недуга, відібравши у неї улюблене заняття — гру на фортепіано. Свого музичного таланту вона не змогла розвинути.

Мабуть, саме цей сумовитий настрій від безвиході та болю звучить у прекрасному весняному вірші «Вечірня година».

Вечірня година

Уже скотилось із неба сонце, заглянув місяць в моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі, усе заснуло, заснуло й горе.

Вийду в садочок та погуляю, при місяченьку та й заспіваю.

Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо!

Кругом садочки, біленькі хати, і соловейка в гаю чувати.

Ой, чи так красно в якій країні, як тут, на нашій рідній Волині?

Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати. Вітрець весняний тихенько дише, немов діток тих до сну колише.

Леся Українка

Підказки Вікі-Всезнайка

Чи можеш ти уявити, що колись у нашій мові не було слів «переможець», «палкий», «мистецтво»? їх ввела в нашу мову мати Лесі Українки Олена Пчілка. А геніальна дочка теж примножила скарбницю рідної мови словами «промінь» та «напровесні», без яких ми зараз не уявляємо українського словника. Тільки геніальні таланти можуть так яскраво збагачувати мову!

Талант Лесі Українки здобув визнання в усьому світі. На її честь навіть названо астероїд — «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Назвавши себе іменем свого народу, поетеса прославила наш народ і утвердила гідність патріотки рідної землі.

Вірш — це невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови.

Віршова мова — ритмічно організована мова з метою посилення її виразності й емоційності. Віршована мова характеризується своєрідністю інтонації й особливим емоційним темпоритмом.

Ритм — розташування наголошених та ненаголошених складів у конкретному віршовому розмірі. Ритм може формуватися не лише за рахунок довгих та коротких складів, а й їхньої кількості, наголошеності та ненаголошеності. Ритм не існує без темпу. При однаковому ритмі може бути велика кількість темпів. Ритм живе у часі. Будь-який вірш ми можемо читати з різною швидкістю, з різним уповільненням, при цьому ритм і розмір віршований не будуть змінюватися: ненаголошені та наголошені склади чергуватимуться однаково. Віршовану мову ми пізнаємо за яскраво вираженим емоційним тем-поритмом. Він може бути радісним, сумним, драматичним, трагічним, комічним. Темпоритм передається читачеві через інтонацію, яка програмується та обмежується змістом вірша. Інтонація викликає у читача відповідний настрій.

Рима — співзвуччя кінців віршованих рядків. Співзвучність слів у середині віршованого рядка називають внутрішньою римою (сонце — віконце).

Строфа — повторюване у вірші поєднання кількох віршових рядків, зв’язаних між собою певною системою рим та інтонацією. (Уже скотилось із неба сонце,/ заглянув місяць в моє віконце./ Вже засвітились у небі зорі, / усе заснуло, заснуло й горе.)

1. Роздивись уважно ілюстрації картин Архипа Куїнджі та Григорія Світлицького. Чи відображають вони настрої весняної ночі?

2. Опиши емоційний темпоритм поезії Лесі Українки. Який настрій викликав у тебе вірш?

3. Виділи ключові слова у кожному рядочку поезії Лесі Українки. Прочитай вірш, виділяючи ці слова особливою інтонацією. Зміни ключові слова і ще раз прочитай поезію. Що змінилося у сприйнятті вірша?

4. Перекажи письмово зміст поезії Лесі Українки. Прочитай однокласникам свій текст і прочитай поезію. Порівняй вплив свого тексту і тексту поезії на слухачів. Чому, незважаючи на те, що твій текст переказує той самий зміст, його вплив на слухачів інший? Чим, на твою думку, віршований твір відрізняється від прозового?

4. Знайди у поезії зменшувально-пестливі слова і порівняння. Яка, на твою думку, їхня роль у поезії? Як вони впливають на твоє сприйняття вірша, на твої емоції?

Спробуй створити усний опис картин або напиши вірша.

Це матеріал з підручника "Українська література" 5 клас Чумарна 2022